Відсутність свідоцтва про народження та укладення шлюбу в Польщі. Чи може іноземець одружитися без цього документа?

Відсутність свідоцтва про народження не обов’язково означає неможливість укладення шлюбу в Польщі. Хоча для більшості людей отримання офіційної копії актового запису про народження є простою формальністю, для деяких іноземців це може стати майже непереборною перешкодою. Особливо часто така проблема виникає в осіб, народжених у країнах, де реєстрація народжень не була загальнопоширеною, документи були знищені або доступ до державних органів є ускладненим.

Трапляються ситуації, коли повнолітня особа має дійсний паспорт, громадянство певної держави, документи, що посвідчують особу, та багаторічну історію законного проживання за кордоном, але не може надати свідоцтво про народження. Іноді такий документ ніколи не видавався, оскільки факт народження не був зареєстрований. В інших випадках відповідний запис існує, однак для отримання документа необхідно особисто прибути до країни, повернення до якої для зацікавленої особи є неможливим.

Чи може польський орган реєстрації актів цивільного стану відмовити у проведенні церемонії одруження за таких обставин? Чи може паспорт замінити свідоцтво про народження? Чи існує можливість отримати судове звільнення від обов’язку подання цього документа?

Відповіді на ці запитання слід шукати насамперед у положеннях польського Закону «Про акти цивільного стану», Кодексу сім’ї та опіки, а також Цивільного процесуального кодексу.

Відсутність свідоцтва про народження може означати різні правові ситуації

Насамперед необхідно встановити, чому іноземець не має свідоцтва про народження. На практиці виникає кілька різних правових ситуацій, кожна з яких потребує окремого підходу.

Перша ситуація стосується осіб, народження яких було належним чином зареєстровано, але свідоцтво було втрачено, знищено або ніколи не отримано. У таких випадках проблема зазвичай полягає в отриманні офіційної копії вже наявного актового запису.

Друга ситуація виникає тоді, коли народження взагалі не було заявлено до компетентного органу. Така проблема зустрічається, зокрема, у деяких країнах Африки та Азії, особливо серед людей, які народилися кілька десятиліть тому в сільській місцевості.

Третя категорія охоплює осіб, які походять із держав, що постраждали від збройних конфліктів, стихійних лих або серйозних адміністративних криз. Реєстри актів цивільного стану могли бути знищені, втрачені або стати фактично недоступними.

Існують також випадки, коли документ можна отримати, але зацікавлена особа не має можливості особисто звернутися до відповідного органу. Причинами можуть бути обмеження, пов’язані з міграційним статусом, неможливість отримання проїзного документа, стан здоров’я або інші особливі обставини.

Розмежування цих ситуацій має надзвичайно важливе значення. Неможливість отримати копію вже існуючого актового запису про народження не є тотожною ситуації, коли народження взагалі ніколи не було зареєстровано.

У першому випадку рішенням може стати призначення уповноваженого представника за кордоном. У другому — може виникнути необхідність проведення процедури пізньої реєстрації народження або звернення до польського суду.

Чи є свідоцтво про народження обов’язковим для укладення шлюбу в Польщі?

Ключове значення має стаття 79 частина 1 пункт 2 Закону Польщі від 28 листопада 2014 року «Про акти цивільного стану» (Prawo o aktach stanu cywilnego).

Це положення передбачає обов’язок іноземця подати офіційну копію актового запису про народження, якщо на підставі інших поданих документів неможливо встановити відомості, необхідні для складання актового запису про шлюб.

Це застереження має принципове значення.

Польське законодавство не встановлює безумовного обов’язку подання свідоцтва про народження кожним іноземцем, який бажає укласти шлюб.

Необхідність подання такого документа залежить від того, чи можна встановити потрібні відомості на підставі інших документів.

Це означає, що керівник органу реєстрації актів цивільного стану повинен оцінити документацію, надану майбутніми подружжям, і лише після цього визначити, чи є необхідним подання свідоцтва про народження.

Водночас слід враховувати статтю 88 Закону «Про акти цивільного стану», яка визначає відомості, що вносяться до польського актового запису про шлюб.

До таких відомостей належать, зокрема, імена та прізвища подружжя, прізвища при народженні, сімейний стан, дати та місця народження, а також імена, прізвища та прізвища при народженні їхніх батьків.

Якщо ці дані неможливо достовірно встановити на підставі інших документів, орган реєстрації актів цивільного стану може обґрунтовано вимагати додаткові докази.

На практиці це означає, що кожна справа потребує індивідуальної оцінки, а не механічного застосування однакового переліку документів до всіх іноземців.

Чи може паспорт замінити свідоцтво про народження?

Одне з найпоширеніших запитань стосується того, чи достатньо мати дійсний паспорт для укладення шлюбу.

Паспорт є офіційним документом, який підтверджує особу та громадянство. Зазвичай він містить ім’я, прізвище, дату і місце народження, громадянство та інші ідентифікаційні дані власника.

Проте паспорт не завжди містить прізвища батьків при народженні або всі відомості, необхідні для складання польського актового запису про шлюб.

Наприклад, особа, яка народилася в Гані, може мати британський паспорт і британське свідоцтво про відсутність перешкод для укладення шлюбу (Certificate of No Impediment to Marriage).

Ці документи можуть підтверджувати її особу та правову здатність укласти шлюб, однак не обов’язково містять усю інформацію, якої вимагає польський орган реєстрації актів цивільного стану.

За таких обставин необхідно з’ясувати, чи можна підтвердити відсутні відомості іншими достовірними офіційними документами.

Було б неправильно автоматично вважати паспорт достатнім документом або, навпаки, повністю заперечувати його доказове значення.

Важливою є також узгодженість документів між собою. Різні варіанти написання прізвищ, відмінності у транслітерації імен або розбіжності щодо дат народження можуть вимагати додаткового з’ясування.

Свідоцтво про народження та документ про правову здатність укласти шлюб — дві різні вимоги

На практиці свідоцтво про народження часто плутають із документом, який підтверджує правову здатність особи укласти шлюб.

Проте це два окремі документи, які виконують різні функції.

Свідоцтво про народження насамперед підтверджує персональні дані, обставини народження та походження особи.

Натомість документ про правову здатність укласти шлюб засвідчує, що відповідно до застосовного законодавства не існує правових перешкод для укладення шлюбу.

Обов’язок подання такого документа випливає зі статті 79 частини 1 пункту 3 Закону «Про акти цивільного стану», за винятком випадків, коли відповідно до норм міжнародного приватного права здатність іноземця укласти шлюб визначається польським законодавством.

Якщо отримання документа про правову здатність укласти шлюб пов’язане з перешкодами, які важко подолати, стаття 79 частина 2 передбачає можливість отримання відповідного звільнення за рішенням суду.

Однак таке звільнення не означає автоматичного звільнення від обов’язку подання свідоцтва про народження.

Детальніше процедуру звільнення від обов’язку подання документа про правову здатність укласти шлюб ми розглядали у статті «Звільнення від обов’язку подання документа, необхідного для укладення шлюбу» (польською мовою).

Чи може польський суд звільнити іноземця від обов’язку подання свідоцтва про народження?

Так. Особливо важливою правовою підставою є стаття 3 § 2 польського Кодексу сім’ї та опіки (Kodeks rodzinny i opiekuńczy).

Це положення дозволяє суду звільнити особу, яка має намір укласти шлюб, від обов’язку подання необхідного документа, якщо його отримання пов’язане з перешкодами, які важко подолати.

Норма має загальний характер, тому може застосовуватися також до свідоцтва про народження.

Отже, неправильно стверджувати, що відсутність свідоцтва про народження завжди унеможливлює проведення церемонії одруження в Польщі.

Водночас таке звільнення не надається автоматично.

Суд повинен встановити, чи є зазначені труднощі реальними та достатньо серйозними.

Недостатньо лише стверджувати, що отримання документа є складним, дорогим або потребує багато часу.

Заявник повинен довести, що він вжив розумних заходів для отримання документа, проте, незважаючи на ці зусилля, зіткнувся з перешкодами, подолати які надзвичайно складно.

Процесуальною підставою є стаття 562 польського Цивільного процесуального кодексу. Вона передбачає, що звільнення від обов’язку подання документа, необхідного для укладення шлюбу, здійснюється за заявою особи, яка зобов’язана його подати.

Справа розглядається в порядку окремого провадження.

Водночас необхідно розрізняти звільнення від обов’язку подання документа та надання дозволу на укладення шлюбу. У першому випадку предметом провадження є насамперед усунення конкретної документальної перешкоди, а не заміна судом усіх формальностей, які належать до компетенції органу реєстрації актів цивільного стану.

Як довести суду, що отримати свідоцтво про народження неможливо?

У таких провадженнях вирішальне значення мають докази.

Самого твердження іноземця про те, що він не має свідоцтва про народження, може бути недостатньо.

Тому доцільно надати листування з іноземними органами влади, підтвердження спроб отримати документ, інформацію про відсутність відповідного запису в реєстрі або офіційні відповіді, які пояснюють причини неможливості його видачі.

Якщо труднощі пов’язані з неможливістю поїздки до країни походження, ці обставини також необхідно належним чином задокументувати.

Наприклад, іноземець може перебувати в Польщі на підставі певного статусу захисту, не мати дійсних проїзних документів або опинитися в ситуації, коли виїзд із Польщі спричинить серйозні правові наслідки.

Такі обставини можуть мати значення. Однак необхідно також довести, що документ неможливо отримати іншим способом, наприклад через уповноваженого представника.

Суд може враховувати попередні документи, що посвідчують особу, шкільну документацію, медичні записи, архівні довідки та показання свідків.

Важливо, щоб надані докази дозволяли суду не лише оцінити труднощі в отриманні свідоцтва, але й встановити відомості, необхідні для складання актового запису про шлюб.

Це випливає зі статті 88 частини 3 Закону «Про акти цивільного стану», відповідно до якої, якщо суд звільнив майбутнього чоловіка або дружину від подання необхідного документа, дані цієї особи вносяться до актового запису про шлюб на підставі судового рішення.

З огляду на це належним чином підготовлена заява повинна містити як юридичні аргументи щодо неможливості отримання документа, так і докази, що дозволяють встановити персональні дані заявника.

Практичний приклад: особа, народжена в Гані, народження якої ніколи не було зареєстровано

Розглянемо приклад особи, яка народилася кілька десятиліть тому в невеликому селі в Гані.

Її батьки не зареєстрували народження, оскільки на той час доступ до відповідних державних установ був обмеженим, а наявність свідоцтва про народження не вважалася необхідною в повсякденному житті.

Через багато років ця особа виїхала за кордон, отримала документи, що посвідчують особу, та облаштувала своє життя в іншій країні.

Тепер вона бажає укласти шлюб у Польщі, проте польський орган реєстрації актів цивільного стану вимагає свідоцтво про народження.

Виникає запитання: як отримати документ, який ніколи не був створений?

Насамперед слід звернутися до законодавства Гани.

У цій країні реєстрація народжень регулюється Законом про реєстрацію народжень і смертей 2020 року (Registration of Births and Deaths Act, 2020 — Act 1027).

Розділ 39 цього закону передбачає можливість звернення із заявою про офіційний пошук запису в реєстрі народжень.

Результат такого пошуку повинен дозволити встановити, чи було народження зареєстровано, а якщо так — під яким реєстраційним номером.

Це надзвичайно важливий крок, оскільки він дозволяє визначити, чи потрібно звертатися за офіційною копією вже існуючого запису, чи розглядати процедуру пізньої реєстрації народження.

Пізня реєстрація народження в Гані: чи це можливо?

Розділ 17 Закону Гани Act 1027 регулює реєстрацію народжень, зокрема випадки, коли повідомлення про народження подається після встановленого законом строку.

Пізня реєстрація підпорядковується додатковим вимогам, серед яких пояснення причин затримки та отримання необхідного дозволу органу реєстрації.

Важливо, що орган реєстрації народжень і смертей Гани (Births and Deaths Registry) зазначає: повнолітня особа, яка бажає здійснити пізню реєстрацію власного народження, за загальним правилом повинна особисто з’явитися до компетентного органу.

Також можуть вимагатися документи, що підтверджують обставини народження, наприклад історична медична документація або свідоцтво про хрещення, видане невдовзі після народження.

Отже, не можна автоматично припускати, що особа, яка проживає в Польщі, зможе здійснити первинну реєстрацію свого народження виключно через уповноваженого представника.

Проте це не означає, що залучення адвоката в Гані є недоцільним.

Навпаки, місцевий адвокат може перевірити наявність відповідного запису, встановити вимоги компетентного органу, з’ясувати можливість представництва та отримати офіційну письмову відповідь.

Слід також пам’ятати, що законодавство Гани окремо регулює доступ третіх осіб до офіційно засвідчених копій реєстраційних записів. Розділ 40 передбачає, що за певних обставин може знадобитися відповідне судове рішення. Тому обсяг повноважень представника повинен визначатися відповідно до законодавства Гани.

Якщо компетентний орган підтвердить, що реєстрація неможлива без особистої присутності, а зацікавлена особа доведе наявність серйозних перешкод для поїздки, така документація може стати важливим доказом у провадженні перед польським судом.

Що робити, якщо іноземець не може повернутися до країни свого народження?

Окрема проблема стосується осіб, чий міграційний статус унеможливлює або суттєво ускладнює поїздку до країни походження.

Це може стосуватися іноземців, які користуються міжнародним захистом, осіб без дійсних проїзних документів або людей, повернення яких до певної країни пов’язане із серйозними ризиками.

Не слід вважати, що особиста поїздка до країни народження є єдиним способом отримання свідоцтва про народження.

Насамперед потрібно встановити, чи дозволяє місцеве законодавство діяти через уповноваженого представника, чи можна отримати документ поштою або чи доступна допомога через відповідні консульські установи.

Відсутність посольства певної держави в Польщі сама по собі не означає, що отримання документа є неможливим. Компетентне дипломатичне представництво може знаходитися в іншій європейській країні.

Лише після встановлення того, що доступні процедури не дозволяють ефективно отримати документ, доцільно розглядати питання судового звільнення від обов’язку його подання.

Особливої обережності потребують випадки, коли особа має статус міжнародного захисту і звернення до органів держави походження може бути недоцільним або спричинити правові наслідки. Такі обставини потребують ретельної оцінки індивідуального міграційного статусу та підстав наданого захисту.

Чи можна зареєструвати в Польщі народження, яке відбулося за кордоном?

Польське законодавство допускає таку можливість за певних обставин.

Відповідно до статті 99 Закону «Про акти цивільного стану», у польському реєстрі актів цивільного стану можна зареєструвати народження, яке відбулося за межами Польщі та не було зареєстровано за кордоном.

Це положення також охоплює певні події, що відбулися в країнах, де не ведеться державна реєстрація актів цивільного стану.

Однак це не означає, що кожна особа, яка не має іноземного свідоцтва про народження, може автоматично отримати польський актовий запис.

Стаття 99 частина 4 вимагає подання документа, що підтверджує відповідну подію та виданий компетентним іноземним суб’єктом.

Саме ця вимога може створювати значні труднощі, якщо особа взагалі не має документа, виданого компетентним іноземним органом або іншим відповідним суб’єктом.

Необхідно також розрізняти реєстрацію на підставі статті 99 та транскрипцію іноземного актового запису цивільного стану.

Транскрипція означає перенесення змісту вже існуючого іноземного документа до польського реєстру.

Якщо народження ніколи не було зареєстровано і відповідний іноземний актовий запис не існує, немає документа, який можна було б просто транскрибувати.

Що відбувається, якщо польський орган реєстрації актів цивільного стану відмовляє у проведенні шлюбу?

На практиці можуть виникати ситуації, коли керівник органу реєстрації актів цивільного стану вважає подані документи недостатніми.

У такому випадку необхідно з’ясувати, чи орган лише вимагає додаткову документацію, чи вже формально відмовив у вчиненні певної юридичної дії.

Не кожна усна заява працівника установи є офіційною відмовою.

Проте якщо керівник органу реєстрації актів цивільного стану відмовляє у прийнятті заяв про вступ у шлюб або у вчиненні інших визначених законом дій, може застосовуватися стаття 89 Закону «Про акти цивільного стану».

Це положення передбачає письмове повідомлення зацікавлених осіб про відмову.

За загальним правилом, протягом 14 днів із дня отримання повідомлення зацікавлені особи можуть звернутися до компетентного суду з вимогою встановити, чи є причини, зазначені органом реєстрації, обґрунтованими.

Це важливий правовий механізм захисту осіб, які мають намір укласти шлюб.

Однак цю процедуру не слід плутати з провадженням щодо звільнення від обов’язку подання документа.

Якщо спір стосується того, чи правомірно орган вимагає свідоцтво про народження попри наявність інших достатніх доказів, доцільним може бути судовий перегляд відмови.

Якщо ж документ дійсно необхідний, але його отримання пов’язане з перешкодами, які важко подолати, слід розглянути можливість подання заяви на підставі статті 3 § 2 Кодексу сім’ї та опіки.

Чи має значення попередній шлюб іноземця?

Так, і це питання не можна залишати поза увагою.

Якщо іноземець раніше перебував у шлюбі, може виникнути необхідність подання документів, що підтверджують припинення або визнання недійсним попереднього шлюбу чи судове встановлення факту його неіснування.

Стаття 79 частина 1 пункт 2 Закону «Про акти цивільного стану» стосується не лише свідоцтва про народження, але й документів щодо попередніх шлюбів, якщо інформацію, необхідну для складання актового запису, неможливо встановити з інших поданих документів.

Отже, відсутність свідоцтва про народження не повинна відвертати увагу від необхідності встановлення фактичного сімейного стану особи.

Зокрема, наявність документа, який підтверджує громадянство або особу, не обов’язково доводить, що попередній шлюб був юридично припинений.

Чи повинні країна народження та країна громадянства збігатися?

Ні. Іноземець може народитися в одній державі, а згодом набути громадянство іншої.

Наприклад, особа, народжена в Гані, може мати британське громадянство.

У такій ситуації пошук актового запису про народження насамперед стосуватиметься країни, де відбулося народження. Натомість правова здатність особи укласти шлюб повинна оцінюватися відповідно до законодавства, визначеного застосовними нормами